Виховна робота

Шотівська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Виховна година

на тему:

 "Врятуй зимою пташку"

                                                                 класний керівник 2 класу

                                                                 Басавро К.А.

2016 рік

Мета:

·        Націлити учнів на необхідність допомоги птахам взимку.

·        Заохотити до виготовлення і вивішування годівниць, підкормки і спостереження.

·        Сприяти розвитку таких моральних якостей як інтерес і любов до живої природи, співчуття кожній пташині, кожній тваринці взимку.   

·        Виховувати творчі здібності, відповідальність за доручену справу, колективізм, ініціативність.

Обладнання: годівнички різного виду, виготовлені учнями з допомогою батьків; зимові пейзажі, ілюстрації зимуючих птахів, маски пташок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Вступна бесіда.
Учитель.

Відгадайте загадку:
Сніг на полях,
лід на річках,
віхола гуляє.
Коли це буває? (Взимку).

- За якими прикметами ми з вами впізнаємо зиму?
- Правильно, дні стали короткі, а ночі довгі; земля вкрилася білим снігом; пташки відлетіли і не чути їхнього співу. А як ви думаєте, чому вони не співають, не радіють?

Учень. 

Гуляють білі сніговиці,
Тріщить мороз, гудуть вітри,
Сидять зажурені синиці,
І повзики, і снігурі.
Зима. Зима. Не те, що влітку.
Біліє далич снігова.
І на малесеньку чечітку
Колючий острах навіва.
Дзьобатий дятел діловито
У стовбур стука, не дріма.
Але тепер йому не літо –
Кругом зима, кругом зима!
А сніг летить, а вітер злиться
І навіть щиглик на біду,
Хоч звичка в нього – бадьориться
Сидить зажурений в саду.

ІІІ. Оголошення теми і мети спілкування.

- Так, пташкам взимку холодно і голодно і немає у них часу для співу, бо ж потрібно шукати їжу і затишну місцинку, щоб хоч трішечки зігрітись і сховатись від морозу. Отже, сьогодні я хочу з вами поспілкуватись на тему: чи можемо ми допомогти нашим меншим друзям – птахам.

                   ІV. Основна частина.
1.  Актуалізація знань про зимуючих пташок.
-  Отже, кому взимку живеться найважче? (Птахам).
- Чому? (Їм не вистачає корму).
- Чому ми пташок називаємо меншими друзями?
2. Повідомлення вчителя, або завчасно підготовленого учня цікавої інформації про користь пташок.
         Правильно. Птахів здавна називають санітарами лісів, полів. А чи знаєте ви, що маленька синичка — з'їдає за день комах стільки, скільки важить сама. Підраховано, що пара синиць оберігає плодовий сад на сорок дерев. Шпак — тільки за сніданок поїдає 50—60 комах. Ластівка — за літо з'їдає до мільйона комах.
         Але ж як сказати пташкам, щоб вони прилетіли жити до вашого саду? Адже не вийдеш на дорогу і не кричатимеш: "Гей! Мухоловки, сороки, горобці, синички, летіть до мене!" Це можна зробити простіше. А як саме, подумайте і скажіть ви мені. Мені дуже цікаво почути ваші думки. (Відповіді учнів).
         Молодці, потрібно ще восени вивішувати годівнички і прикормлювати пташок. Тоді вони і взимку будуть прилітати у ваш садок.
Подумайте, а годівнички потрібно вивішувати тільки для того, щоб врятувати сад? (Відповіді учнів).
         Вірно, годівнички потрібні для того, щоб рятувати самих птахів. Зима для будь-яких тварин – це велике випробовування. По-різному пристосувалися вони до зменшення, а то й до майже повного зникнення кормів. Одні впадають у сплячку, другі – відлітають у теплі та багаті на корм райони, треті – залишаються зимувати, сподіваючись знайти корм, що залишився з літа. Тож саме тепер тварини, зокрема і птахи, потребують нашої допомоги. І найкращим подарунком для них стане годівничка.
         Підгодовуючи птахів, ви захищатимете їх від голоду і холоду, захищатимете й дерева (передусім, фруктові) від видзьобування бруньок птахами, а також пташки залишаться гніздитися у вашому саду та захищатимуть його від шкідників.
3. Читання учнями  віршів, завчасно підготовлених.
І учень.
                   Поспіши, дитино мила,
                   Глянь на світ навкруг:
                   Все зима снігом покрила –
                   І поля і луг.
                   Ні зігрітись у промінню,
                   Ні знайти зерна,
                   Ось лежить там на камінню
                   Пташка нежива.
                   А тут друга прилетіла,
                   Жалібно квилить;
                   Поможи, дитино мила,
                   Сю зиму прожить.
                   Обережно, о дитятко,
                   Стіл щодня змети –
                   І кришини перед хатку
                   Пташці принеси.
                                               (У.Кравченко).
ІІ учень.
                   Як почув Василь пташок, 
                   Одягнувся в кожушок,
                   Взяв пшона і хліба скибку, 
                   На подвір’я вибіг швидко. 
                   Всіх пташок нагодував.
                   І здалось – мороз пропав.
                   Горобці защебетали
                   І синичкам тепло стало.
Учитель. Але ви знаєте, що для корму птахам краще давати не недоїдки з людського столу, які на морозі замерзають і вимагають від птахів великих затрат енергії, а спеціально приготовлені "ласощі":

-         (не смажене!) насіння соняшнику, гарбуза, дині;

-         подрібнене насіння кавуна, вівса, пшениці;

-         просо, пшоно (улюблений корм вівсянок, синичок, горобчиків);

-         розвішані на деревах грона горобини і бузини;

-         насіння ясена, лободи, кропиви, кінського щавлю;

-         сире несолоне сало чи м'ясо, кості (і ви побачите, як зрадіють синички).

4. Інсценізація вірша.
(Кілька дітей у масках пташок скачуть, гріючись).
Автор. Ой мороз, який мороз!
Всіх пташок проймає дрож.
Скачуть, скачуть горобці:
Горобці. - Дайте нам зерна, ців-ців.
Автор. А синички невеличкі
Просять:
Синички. «Дайте рукавички».
Автор. Снігурі сидять вгорі,
Заздрять дуже дітворі:
Снігурі. - Вам, дівчатка і хлоп’ятка,
Тепло, бо у вас є хатка,
А у нас нема хатинки
Й на обід - ані зернинки.
І учень.

Зрозуміло в чому річ,
Допоможем, друзі,
Певно, важко день і ніч
Порпатись в галуззі.
Їжі мало, бо зима!
Ну, то я – до зали!
Годівниці недарма,
Значить, майстрували!
(Підбігає і бере годівничку)
ІІ учень.

 Заготовили кормів
Для пташок доволі.
Є насіння бур’янів,
Є зерно у школі.
Різних ягід також є –
Все, як бачте, вчасно.
Сяде пташка, поклює -
І зими не страшно!
ІІІ учень

Ніколи не зробимо шкоди
Ми пташці у нашім краю!
Хай лише і в гаї, і в лісі
Співає для нас у маю.
Ми друзі і вірні, і чуйні,
Бо ми бережем повсякчас
Пташок, що літають у вирій
І тих, що зимують у нас.
І учень. Зустрінуться в рідному краї
З ключем журавлиним вгорі
Синичок і щигликів зграї,
Вітаючи спалах зорі.
5. Робота з загадками.
Учитель. А скільки казок, загадок, віршів і навіть картин та музичних творів присвячено їм! Нумо відгадувати загадки про пташок.

1. Маленький, сіренький,
На соняшник сів,
Надзьобався добре, й далі полетів. (Горобець) 

2. В’ється, стука молоток,
Поправляє наш садок.  (Дятел) 

3. Швидко скрізь цей птах літає, 
Безліч мошок поїдає, 
За вікном гніздо будує, 
Тільки в нас він не зимує.  (Ластівка) 

4. Біла як сніг, чорна як жук,
Вертеться як біс і повертає в ліс.  (Сорока) 

5. Птах оцей червоногрудий
Не лякається простуди. (Снігур)

6. Дивний ключ у небі лине
Не залізний, а пташиний.
Цим ключем в осінній млі
Відлітають…  (журавлі).

7. Біла латка, чорна латка по березі скаче.
 Хто це? (Сорока-білобока).

     8. Маленький хлопчик у сірій свитині
по дворах літає, крихти збирає. Хто це? (Горобець).

6. Гра «Впізнай пташку за ознаками»
Учитель. А тепер давайте пограємо гру «Впізнай пташку за ознаками». (Діти виходять до дошки, вибирають на малюнках і показують пташку, яку впізнали).
    Цю пташку ми впізнаємо по жовтих грудях (синичка).
Сіренький, метушливий, часто заглядає до нас у кімнату (горобчик).
Прилітає з першим снігом. У нього червоні грудки (снігур).
Має довгий хвіст, міцний дзьоб, червону латочку на голові та біля хвостика (дятел).
Білобока, чорні хвостик і голівка (сорока).
Чорна і кричить кар-кар (ворона).

7. Дослідження народних прикмет.

Учитель. А ось ще одна цікавинка про птахів. Людина споконвіку намагалась передбачити погоду заздалегідь. В цьому добрим порадникам була поведінка тварин і птахів, які віщували стан погоди як на найближчі дні, так і на майбуття. На підставі таких багатовікових спостережень наші предки вивели певні закономірності і втілили їх в прикмети. 

    Галки збираються у великі зграї і сильно кричать – на мороз і ясну погоду.

    Сорока літає поблизу житла і лізе під стріху – буде віхола. 

    Ворони влаштовують у небі хороводи – на снігопад.
    Якщо заспівав снігур, а сорока сховалася під стріху – чекай хуртовину.
    Гуси і качки купаються в снігу – на відлигу і вітер.
    Гуси сидять, поховавши голови під крило – буде похолодання.
    Півні дружно співають – на відлигу.
    Кури хвостами махають – на вітер.
V. Підсумок спілкування.
Учитель. Дякую вам, діти, за те, що були такими активними та мудрими.  Маю надію, що ви зрозуміли, що зима важка пора для птахів. В зимовий час птахи гинуть не стільки від холоду, а від того, що не  вистачає їжі. Ось у ці скрутні часи для птахів на допомогу повинні прийти учні і дорослі. Якщо кожна школа в нашій країні поставить хоча б одну годівницю, то всі птахи будуть забезпечені кормом.
    Допоможемо птахам взимку, а вони віддячать нам влітку!
А зараз ми всі разом вийдемо у наш садок і повісимо наші годівнички та насипмо туди корму, який ми з вами вже заготували завчасно. 

Вікторина

1.    Яка наука вивчає птахів? (Орнітологія)

2.    Який птах має найдовший язик? (Дятел)
3.    Який найбільший птах живе на території України? (Дрохва)
4.    Який птах найбільший у світі? (африканський страус)
5.    Назви  птахів  назви  яких  пов’язані з кольором?
     (блакитна синиця, рожевий шпак, зелений дятел, біла куріпка )
 6. Які ключі до неба добираються?  (Журавлі)

 7. Вдень мовчить, а вночі кричить? (Сова)
 8. Двічі родиться, а раз вмирає? (Птах)
 9. У якого птаха дитина ще не народилась, а вже на виховання іншій
          мамі віддає? (Яйця зозулі)
 10.Чи всі птахи виводять пташенят раз на літо? (деякі птахи за літо встигають вивести пташенят 2-3 рази). 

  11. Які птахи прилітають до нас з півдня першими? (граки)
  12. Чиї пташенята не знають своєї матері?  (зозулі )
  13. Найменший із сучасних птахів ? ( колібрі-бджілка)
  14. Скільки  кроків зробить горобець за сім років ? ( жодного)
  15.Тривалість життя синиці блакитної ? ( до  12 років )
  16. Які птахи навіть в люті морози знищують комах-шкідників? 

(синиця блакитна , дятли )
  17.Вісники весни? (жайворонки )
  18. Птахи , що приносять щастя? (лелеки)

Виховна година на тему: «Доброта врятує світ»

Мета:

- виховувати в підлітках доброту;

- довести, що можливість зробити світ трохи кращим знаходиться в кожному з нас.

Обладнання:

- папір для відповідей на тести й малюнків, фломастери;

- музичний центр, диск Світлани Копилової «Притчи-2. Кисточка в Божьих руках»?,  репродукція фрески Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря».

Хід занять

Проведення тесту

    Перш ніж почати розмову по темі нашого заняття, я пропоную вам відповісти на запитання тесту.

1. У тебе є гроші. Міг(могла) би ти витратити все, що в тебе є, на подарунки друзям?

2. Приятель розповідає тобі про свої проблеми, але тебе це мало хвилює. Чи даси ти йому зрозуміти, що це тобі нецікаво?

3. Твій партнер  дуже погано грає у якусь гру. Чи будеш ти йому піддаватися, щоб доставити приємне?

4. Чи часто ти говориш людям добрі слова?

5. Чи любиш злі жарти, розіграші?

6. Чи довго ти пам'ятаєш нанесені тобі образи?

7. Чи завжди ти не упускаєш можливості зробити яку-небудь добру справу?

8. Чи вважаєш ти, що якусь справу ти зробиш краще, ніж інші?

9. Чи кидаєш ти гру, коли починаєш програвати?

10. Якщо ти впевнений(а), що прав(а), чи слухаєш ти заперечення співрозмовників?

11. Чи охоче ти допомагаєш іншим?

12. Чи насміхаєшся ти над ким-небудь, щоб розвеселити компанію

Слово вчителя з елементами бесіди

    Про результати тесту ми поговоримо пізніше, а зараз спробуємо визначити тему заняття. Ромен Ролан одного разу сказав: (краще заздалегідь написати на дошці) «… - це найпрекрасніша музика душі. Як би було чудово, якби вона звучала в кожному з нас». Що мав на увазі Ромен Ролан? Вставте пропущене слово в дане висловлення, і ви дізнаєтеся тему сьогоднішнього заняття. (Відповіді дітей)

Доброта - це і є тема заняття. Які ви знаєте слова, що визначають доброту

Яке їхнє значення?

- доброчесний: високоморальний, що проявляє чесноту, повний чесноти;

- добродушний: добрий і м'який по характеру, незлобивий;

- доброзичливий: бажаючий добра, готовий сприяти благополуччю інших;

- добронравний: одмінний гарною поведінкою, гарною вдачею;

- добропорядний: пристойний, гідний схвалення, порядний;

- добросердий: той, хто володіє добрим серцем, ласкавий, співчутливий.     Як ви думаєте, якими якостями з перерахованих володіє по-справжньому добра людина? (Відповіді дітей)

Правильно, усіма. Чи багато ви зустрічали таких людей? А чи пам’ятаєте ви, які добрі справи ви зробили сьогодні, за минулий день, тиждень?

Підведення підсумків тесту

     Давайте подивимося результати ваших тестів.

Так – 1-4, 7, 11 – 1 бал

Ні – 2, 5-6, 8-10, 12 – 1 бал.

8 і більш балів: ти люб'язний, доброзичливий, умієш поводитися з людьми; тільки одне побажання - будь щирим;

4-8 балів: твоя доброта має вибірковий характер: ти можеш бути добрим до одних людей і черствим стосовно інших;

0-4 бала: спілкування з тобою буває нелегким; тобі не вистачає доброзичливості до людей, відкритості серця.

Розповідь учителя з елементами бесіди

     Фахівці стверджують, що добрі справи справляють на наше психофізіологічне здоров'я дуже великий позитивний вплив. Стан, у якому перебуває людина, охоплена поривами доброти, організм сприймає як позитивний стрес і виробляє величезну кількість захисних речовин, тому по-справжньому добрі люди рідше хворіють. Крім того, у стані «приступу добросердості» виробляються гормони, що активізують розумову діяльність і творчий потенціал.

А що відбувається з людиною, яка робить злі вчинки? (Відповіді дітей)

Відомий англійський письменник Оскар Уайльд у романі «Портрет Доріана Грея» описав історію надзвичайно гарного парубка з ясними блакитними очами й золотавими кучерями, портрет якого був відбитий одним художником.

На життєвому шляху йому зустрічається лорд Генрі, який вселяє парубкові, що єдині справжні цінності у світі - це насолода від виконання своїх усіляких бажань. Повіривши цьому, Доріан висловлює божевільну думку: нехай печатка пороків і страстей лягає не на його особу, а на портрет, нехай старіє образ на полотні, сам же Грей нехай завжди залишається юним і прекрасним. За виконання свого бажання Доріан продає душу дияволові, після чого виникає таємничий зв'язок юнака з портретом. Після жорстоких учинків Грея на полотні виникають риси жорстокості аж до слідів крові після вбивства. У міру того, як пристрасть до насолод спустошує й опоганює душу, спотворюється портрет, а обличчя Доріана як і раніше залишається юним і прекрасним.

Ідуть роки. Друзі й знайомі старіють, а Доріан як і раніше залишається молодим і гарним. Лише з портрета, який він ретельно приховує від усіх, на нього дивиться його душа, що гине, - уособлення пристрастей і пороків.  Дориан падає усе нижче й нижче, тягнучи за собою своїх друзів, заражаючи і їх спрагою насолоди. Близький друг призиває його до покаяння, але Доріан відповідає: «Мені пізно молитися. Для мене це порожні слова».

Він повністю втрачає здатність любити й співчувати. Портрет з моторошним, огидним, виродливим обличчям гнобить його. І одного разу, не витримавши видовища своєї душі, Доріан Грей ударяє портрет ножем. Лунає страшний галас. Слуги, що вбігли, бачать портрет прекрасного юнака із золотим волоссям, а  на підлозі - мертвого огидного старого з ножем у грудях.

Розглядання фрески Леонардо да Вінчі

«Таємна вечеря»  з обговоренням

   А зараз подивіться на цей фрагмент. Що ви можете сказати про Людину, зображену на ньому? Як ви думаєте, хто це? Який Він? (Відповіді дітей)

Це фрагмент фрески Леонардо да Вінчі «Таємна вечеря». Сама фреска перебуває в Італії, у Мілані, у колишньому Домініканському монастирі.

Леонардо да Вінчі зобразив Ісуса Христа зі своїми апостолами під час останньої вечері, перед Його зрадництвом і стратою. На фресці художника відбитий момент, коли Ісус Христос повідомляє своїм учням, що один з них зрадить Його.

Як ви думаєте, чи можливо це - написати з однієї людини й образ Христа, і образ Іуди? Чи може обличчя однієї людини бути прекрасним, і потворним? У якому випадку це можливо? (Якщо ми робимо добрі справи, риси нашого обличчяоблагороджуються, а якщо злі - спотворюються. Від нас залежить наш внутрішній і зовнішній стан).

На підтвердження своєї думки про те, що все знаходиться в наших руках, я хочу запропонувати вам ще одну пісню Світлани Копилової «Бабочка».

Підсумкове слово вчителя

 Я хотіла б, щоб ви ніколи не забували про те, що стан вашої душі залежить тільки від вас.

Ты будешь ближними любим

И радость доброты познаешь

Не пожелав другим

Того, чего себе не пожелаешь.

Цей чотиривірш мовою Євангелія звучить так: «Возлюби ближнего как самого себя», тобто роби оточуючим людям тільки те, щоб хотів отримати від них. На цім правилі побудовані моральні закони всіх часів. Зникають одні народи, з'являються інші, а заповідь «Возлюби ближнего как самого себя» залишається актуальною завжди, особливо в наш такий убогий любов'ю один до одного вік. Я бажаю, щоб ваші душі були наповнені тільки любов’ю і добротою.

Практичне завдання

    А тепер спробуйте зобразити доброту на папері. Якою б вона була, якби була матеріальна.

Тема уроку:  "Звідки прийшов хліб"

 Мета уроку:  Ознайомити учнів з історією виникнення хліба, про хліб війни,   про трудові та героїчні подвиги нашого народу по взрощуванню хліба та його збереганню, про звичаї, обряди українського народу.

Виховна мета:  Виховувати шанобливе, бережливе відношення до хліба, вшановувати працю хліборобів, повагу до працівників хлібопекарської сфери, сформувати думку про хліб як про одну з найбільших цінностей у житті людини,  про відношення людини до хліба – як про мірило її вихованості, людяності. бажання дізнаватися більше про звичаї, обряди українського народу.

Метод уроку: Розповідь –бесіда.

Наглядність: Плакати, малюнки,диски з піснями про хліб, сніп колосків,

вислови про хліб, хлібний коровай на рушникові, книжкова виставка.    

Хід уроку

1.Перевірка присутньості учнів та їх готовність до проведення урока.

ІІ. Основна частина.

Вступне слово майстра про величність та необхідність хліба.

Бесіда з учнями по слідуючим питанням:

-історія виникнення хліба,

-професії .які пов’язані з виробництвом хліба,

-хліб цілини,

-героїчні подвиги по збереженню хліба,

-особливості національних та других видів хліба,

-ритуали та традиції нашого народу, які пов’язані з зхлібом,

-про обережне відношення до хліба,

-рецепти блюд з черствого хліба,

-вірші, пісні та загадки про хліб.

Вчитель:

                         Хліб один з самих дивних продуктів природи і людської праці, один з найзначніших, найнадійніших видів їжі на землі. Хліб народжений нашою прекрасною землею, нашими широкими річками, тихими озерами, чистим повітрям блакитних небес і жарким животворящим вогнем.

                        Завітай не один інший продукт на користується таким глибоким ува-жением як хліб. Ця пошана виховувалася у народів віками. Воно не лише данина неповторному смаку і аромату хліба, але передусім схилення  перед працею, яка в нього вкладена. І як не згадати тут такі слава:

               Хліб - як відомо усьому голова

                Хліб - це колос, зерно і борошно;

                Хліб - землероба рука і душа;

                Хліб мільйонів працівників

                 Хліб бережіть, як життя бережуть.

У хліба є найбільша особливість:

             Не приїдаємість. Завдяки їй ми можемо їсти хліб щодня в течії усього життя. Хліб має також цінні властивості як смак, аромат, зовнішній вигляд. Смак і запах свіжого хліба позитивно впливає на нервову систему людини, збуджує апетит і стимулює діяльність органів травлення. Саме до хліба можна віднести слова академіка Ивана Петровича Павлова про те, що тільки та їжа корисна, яка приємна.

      Учень :

       Десятки мільйонів років назад, життя наших далеких предків, потрібно по-лагать, було нелегким. Перша і головна турбота - про харчування. Чоловіки у важкій і небезпечній боротьбі добували м'ясо тварин, жінки і підлітки - збирали плоди і ягоди. Загроза голоду загострила їх спостережливість. Вони  і звернули увагу на злакові рослини, що дають з року в рік їжу. Було помічено, що кинуте в землю зерно поверталося багатократно помноженим, що врожай був надійніший, якщо йшов дощ, що в пухкій землі рослини росли краще.

Древня людина облагороджувала землю, де росли дикі злаки, всіляко її охороняла

Учень:

       Землеробство виникло в останній стадії кам'яного століття, майже одночасно із скотарством. Найперші його вогнища були виявлені в Середній Азії, Північної Африки, Індії і Китаї. Довгий час наші предки споживали сире зерно. З появою гончарного посуду його стали варити. Ще крок вперед - зерно стали вирощувати між каменями, одержуючи  подрібнену крупу, або так зване грубе борошно, з якого на розжарених каменях варили кашу.

Учень:

        Припускають, що одного дня каша з шипінням перелилася за стінки горщика, перетворившись на рум'яний корж. Апетитна на вигляд, приємно пахнуча, вона здивувала людину і смаком. Таким чином, каша стала пра-родительницей хліба. Пізніше вже готували не кашу, а тісто - основу для ле-пішки. Пшеничний хліб з прісного тіста - самий древній.

Учень:

         Наступний етап - хліб з кислого тіста. Вважається, що спосіб його приготування був відкритий приблизно п'ять тисяч років назад у Древньому Єгипті. Через недогляд робітника, що працював на кухні, тісто підкиснуло і бажаючи уникнути покладеного йому прочухана, він все ж ризикнув випекти корж. До його здивування віна виявився смачніше, пишніше, румяніше, чим з прісного тіста.

Учень:

        В давнину на хлібі ставили різні знаки: хрестик, троянду, знак сім'ї або роду; на булочних виробах для дітей - півня, білку, котеня, индика та інше. Єгиптяни віддруковували на нім свої пальці, Римляни - робили насечки, китайці - малювали круг ієрогліф, що означає сонце. На тісті зображували так само свій бойовий лук, зерно, стріли, щоб підкреслити, що хліб захищений від ворогів.

Вчитель:

        Щороку 24 серпня Україна відмічає Свято-день незалежності . А до цього в якій державі ми жили?

        

Вчитель:

      Як бачите навіть в гербі відбита велич хліба; хлібні колоси, символізуючі прагнення до світу, благополуччю - усьому самому доброму на землі.

Є люди  які, почувши слова " Земля - наша годувальниця" лише усміхаються. Ці люди вважають, що годуються вони не від землі, а від гастронома.

                                       У кожного свої турботи. Токар заклопотаний деталями, артист - ролями, вчений - проблемами, продавець – товарообігом, водій - перевезеннямі. Але коли токар, артист, учений, продавець або шофер сідають за стіл, то усі вони їдять хліб. У кожного свої турботи, але хліб турбота загальна. У кожному шматі хлібини - праця мільйонів людей.

Які професії причетні до хліба?

Учні:

            Трактористи, комбайнери, металурги, генетики, біохіміки, агрономи, меліоратори, машинобудівники, мікробіологи, зберегачі  зерна.

Учень:

            І щоб випекти коровай хліба необхідно:

Удобрювати землю,

зорати,

підготувати насіння,

боронити,

посіяти,

виростити колос,

стискувати і змолоти,

зерно доставити на елеватор,

зберегти,

перевезти на млин,

змолоти на борошно,

перевезти на завод,

виконати складний цикл і випекти хліб,

готовий хліб доставити в магазин.

І усе це людська сила, час, бензин, електроенергія, транспорт.

Вчитель:     Хлібна епопея Великої Вітчизняної Війни!

           Навіки врізався в пам'ять фронтовиків 227 наказ наркома оборони : "У нас стало набагато менше території, стало менше хліба, металу заводів, фабрик. Ми втратили більше 20 мільйонів населення, більше 300 пудів хліба в рік і більше 10 мільйонів тонн металу в рік. У нас немає вже переважання ні в людських резервах, ні в запасах хліба.

                        Відступати далі - означає занапастити себе і занапастити в той же час нашу Батьківщину. Пора почати наступління, ні кроку назад".

А які національні хліби ви знаєте?

Учень:

                        Житній хліб - національне відкриття, чисто російське, годує він щільно, надійно і з незапам'ятних часів вважається першою їжею. Звів народ в казкову знаменитість російський колобок, оживив його, зробив його рум'яним і покотився він по друкарських сторінках книг, на мовах наших і заморських, йдучи від дідуся, бабусі, зайця, вовка, ведмедя і наче б не упорався тільки з хитрою лисицею

А який же він справжній колобок?

                                                                

                        Справжній же, такий звичний в народі колобок, з житнього борошна випечений - круглий і невеликий. Славиться він, як ситна і зручна за столом і в дорозі їжа, від якої, якщо купити її було б, можна не відмовитися  і нинішній неспокійний люд, що відряджається.

                                                       Які ще можуть бути доповнення?

Учень:

              - Про лаваш так само можна сказати, що це історія народу. Не скоропортящий і ситний лаваш, складений в стопку не дуже вже тя-жкий, став вірменам супутником в їх тривожному житті - адже ми зна-ємо, що цим волелюбним людям постійно погрожувало вигнання, яке спричиняло за собою і голод, і тяжке, існування на безплідних полях.

                        Необхідне зачерствення супроводить будь-який хліб. А ось лаваш, якщо його злегка побризгати водою здатний " оживати". Випікають лаваш в тонерах - це яма, вирита приблизно до глибини 1,5 метра, стіни якого викладені цеглою. У самому низу тонера заложена труба ніби піддувало. На дно засипаються дрібні сухі дрова. Вогонь поступово збільшується, стіни розжарюються до рубінового свічення.

                        Тісто, що розкотали, розкладається на спеціальній посадочнію подушці, небагато збризкуєть водою, і спритним рухом приліплюють до розжареної стінки.

ЗАГАДКИ

1. Б'ють  мене  палицями,

        Тиснуть   мене   каменями,

           Тримають мене у вогняній печері,

            Ріжуть мене ножами. За що так гублять?

             За те, що люблять (Хліб)

  2.Мене б'ють і б'ють, Ріжуть і мнуть

          А я усе терплю -І усім добром плачу. (Орна земля)

3.Славиться він першим на землі, славиться він першим на столі.

Вітер його пестить, пестять степи. Перед гостями він лежить парний .

Ситний, білий, чорний і житній.

Ведуча:

      -Сьогодні ми багато говорили про хліб, про те, як важко він дістається, про те, що хліб - це життя і що його необхідно берегти як зіницю ока, як своє власне здоров'я. Проте до хліба у нас відносяться часом не лише не дбайливо, але і просто недбало.

                               

Поважаймо працю хлібороба, любімо та шануймо її!!!

Виховна година на тему: «Мати – символ добра на землі».

Мета: виховувати почуття любові й щирої поваги дітей до своїх матерів, відповідальність за свої вчинки.

Вчитель. Як чудово, що в Україні стало доброю традицією відзначати в другу неділю травня день Матері, берегині сім'ї, духовної опори роду. Вона береже звичаї своїх попередниць, встановлює власні родинні традиції, творить неписане законодавство стосунків у своїй маленькій державі, ім'я якій - родина. До матері прислухаються, її поважають. Де вона в пошані, там лад і спокій. Споконвічні закони народної моралі українців возвели жінку на п'єдестал і водночас поклали на неї найвищу відповідальність - за родину, рід, народ, його незнищенність.

Ведучий. Мама... Це саме прекрасне слово на землі перше слово, яке промовляє людина. Воно звучить всіх мовах однаково ніжно.

У мами самі добрі і ласкаві руки, вони все вміють мами саме вірне і чуйне серце — в ньому ніколи не згаса любов. І скільки б не було тобі років — п'ять чи п'ятдесят — тобі завжди потрібна мама, її ласка, її увага, її погляд. І чим більша твоя любов до матері, тим світліше і радісніше життя.

Мужнієм ми, всьому  приходить час

Та з юних літ і до самого оконання

Із биттям серця вічно б'ється в нас

Народжене любов'ю слово «мама».

Воно горить, як добра зірка

Із тисяч слів — особливе слово...

Його не старять, не дрібнять літа

Воно завжди і трепетне і нове.

Ведуча. Мама — найдорожча і найближча людина. І зараз, і коли ми станемо дорослими.

Мати, Матуся, Мама — незгасна наша зірка. Мадонна. Любов. Доброта від неї— краса людська.

Без сонця не цвітуть квіти,

Без любові немає щастя,

Без жінки немає любові

Без матері немає ні поета, ні героя.

Учень (читає). Слово "мама" росте разом з нами тихо, як ростуть дерева, сходить сонце, розцвітає квітка, як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так само тихо воно приходить на уста — промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця, пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки і вечірньою молитвою. Із букви-краплинки та звуку-сльозинки народиться одного дня слово "м-а-м-о", мовлене устами янголятка.

Ведучий. Материнські руки гойдали нас в колисці, коли ми були ще  маленькими. Це мама зігрівала нас своїм диханням і заколисувала піснею. (Звучить колискова пісня).

Кожна моя дорога —

Зморшка нова у нені.

Кожна моя тривога —

Пасемце сиве у нені.

Яснота нездоланна!

О, мамо рідненька,

Пресвяті твої сльози,

Піт і труд, спів і сміх.

Руки ласкаві цілую...

Скільки з них випито сили!

Ткали вони і косили,

Прали, і тісто місили...

Скільки з них випито сили!

Руки красиві цілую,

Здолала все й заспівала дзвінко.

Лиш ти, рідна мамо, Вкраїнська жінко!

Учитель. Своїм лагідним словом, колисковою піснею засіває мати в наші душі любов до людей, до землі, до природи. Без материнської любові не виріс жоден поет чи композитор, учений чи державний діяч, воїн чи хлібороб.

А подумайте, чи не забуваєте ви іноді про вдячність за те все добро, яке робить вам найрідніша людина? Чи вмієте оберігати її так, як вона вас?

"Що ми можемо? Ми ще малі," — мабуть, подумає дехто з вас. Багато можете!

Якщо матінка ніколи не буде заплакана чи зажурена через вашу неслухняність, необачність, нерозважливість, якщо буде пишатись вами, якщо буде чути від усіх про вашу ввічливість, вихованість, так і знайте: ви надовго продовжите її вік, збережете красу, здоров'я і саме життя.

Поміркуємо разом, що значить шанувати матір свою, у чому це має виявитись. (Міркування учнів.)

 Ведуча. В народі живе багато хороших, ласкавих слів про маму. Ми не знаємо, ким вони сказані вперше, але вони дуже часто повторюються в житті і переходять з покоління в покоління.

 - При сонечку світло, при матусі тепло.

 - Немає миліше дружка, аніж рідна матінка.

Ведучий. Мудрість народу слово мати поставила поруч з іншим великим словом — Батьківщина. Серце матері — невичерпне джерело нашої сили, розуміння.

Мати слідкує за нашою життєвою дорогою, намагаючись вчасно застерегти від невірного кроку чи негідного вчинку. Будьмо чуйними і уважними до неї, і якщо іноді вона буває сувора, зрозуміймо її правильно: це тому, що вона бажає нам добра.

Ти всіх святіша, ненька!

Моя ти квіточка біленька,

Моя миленька й неозора,

Моя і втіха, і опора,

Моя весела і сумна,

Моя небесна і земна,

Моя стежина й Батьківщина,

Моя, як білий світ, єдина,

Як білий світ, як білий квіт

З якого створюється світ.

(Звучить пісня «Росте черешня в мами на го­роді»).

Учениця.

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

...Тепер їй любо, любо жити.

Вона серед ночі встає

І стереже добро своє,

І дожидає того світу,

Щоб знов на його надивитись,

Наговоритись. — Це моє!

Моє! — І дивиться на його,

І молиться за його Богу,

І йде на вулицю гулять

Гордіше самої цариці,

Щоб людям, бачте, показать

Своє добро. — А подивіться!

Моє найкраще над всіма! —

І ненароком інший гляне.

Весела, рада, Боже мій!

Несе додому свого Йвана.

І їй здається, все село

Весь день дивилося на його,

Що тілько й дива там було,

А більше не було нічого.

Щасливая!.. (Т. Шевченко).

Ведучий.

Можна у світі чимало зробити.

Перетворити зиму на літо.

 Можна моря й океани здолати,

Гору найвищу штурмом узяти,

Можна пройти крізь пустелі і хащі

Тільки без мами не можна нізащо,

Бо найдорожче стоїть за словами —

В світі усе починається з мами.

Учитель. На цій урочистій ноті закінчимо нашу нинішню розмову. Передавайте моє щире вітання вашим матерям.

Виховна година на тему: «Книга – найкращий друг і порадник»

Мета: розвивати в учнів зацікавленість до читання книг; за допомогою історичних фактів вказати роль та значення книги у житті людини; розкрити зміст значення книги, як «джерела знань»; виховувати бережливе ставлення до книги та бажання користуватися посібниками для збагачення свої знань.

Книги - морська глибина!

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

                                            І. Франко

Золото добувають із землі, а знання – із книг

1. Книга – джерело знань.

Сьогодні ми не знаємо хто написав першу книжку, як вона називалася. Книга – унікальне, феноменальне творіння людства. Ми не можемо уявити своє життя без книги. Книги – наші постійні супутники. Книга – джерело знань для школяра, студента, кожної людини. Книга – наш найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях і для школяра, і для зрілого, досвідченого мужа. Недарма в народі кажуть: книга вчить як на світі жить; хто багато читає, той багато знає.

Скільки книг треба прочитати, щоб бути освіченим, розумним, мудрим, щоб пізнати світ? Цього ніхто не знає. Читати потрібно все життя. Вік живи, вік учись.

Читають книги навчаючись, здобуваючи знання, читають і в час відпочинку.

Любов до книги з дитинства і продовжується все життя. Гарну книжку часто читаємо багато разів і кожен раз знаходимо в ній щось нове, цікаве, вражаюче. Такими книгами є Біблія, “Кобзар” Тараса Шевченка та багато інших – вони ніколи не старіють, не надоїдають. Вони – наші найперші порадники, друзі. Багато людей вважають книгу найкращим подарунком.

Отож, шануймо, бережімо, читаймо книги, бо у них мудрість, розум, знання людства, які створювалися впродовж тисячоліть. Книга – найбільший винахід людства.

Ким бути? Яким бути? На ці запитання дають відповідь книги.

Книга відкриває світ пізнання й сходження до одвічних життєдайних джерел цивілізації. Книги дарують нам цілющі зерна знань. Вони спонукають до творчого пошуку, прекрасних знахідок і відкриттів.

За всіх часів люди славили книгу. Як її тільки не називали: і джерелом мудрості, і цілителькою душі, сонячним сяйвом і рікою, що живить Всесвіт. Книга завжди ототожнювалась із світлом, яке, незважаючи ні на що, намагались загасити варвари, знищуючи книжкові скарби. Книга і сьогодні – важливе джерело знань.

2. Золоті розсипи. Видатні люди про книги.

Пропоную учням пояснити, як вони розуміють вислови відомих людей про книги.

Учітеся, читайте,

І чужому научайтесь,

Й свого не цурайтесь.

                    Тарас Шевченко.

Хто полюбить книгу,

той далеко піде у своєму

розвитку. Книга рятує

душу від Здерев’яніння.

                     Тарас Шевченко.

Книги – морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той хоч і труду мав досить,

Дивні перли виносить.

                         Іван Франко.

3. Книги на всі віки.

У квітні 1840 року в Санки-Петербурзі з друкарні Є.Фішера вийшла в світ книга Тараса Шевченка “Кобзар”. Кожним своїм рядком ця невелика книжечка пристрасно стверджувала: є така країна – Україна, є такий народ – український, є така мова – українська! Були, є і будуть!

“Кобзар” пішов по Україні і відразу став народною книгою. Потім його переписували від руки, у списках розходився від хати до хати, від палацу до старої вбогої хижини.

Нині монументи Шевченка височать на всіх континентах. Пісні на його поезії чути на всіх суходолах.

А чим же був і є Шевченків “Кобзар” для нас, українців? По суті своїй він став українською біблією – книгою мудрості, до якої звертаємось постійно, шукаючи поради і розради, підтримки і натхнення.

“Кобзар” підіймає людський дух, вчить людину бути доброю і благородною, над усе мати волю й гідність людську, над усе любити свій народ, свою мову, свою Україну.

Ця книга буде з нами і нащадками нашими вічно.

4. Домашня бібліотека.

Які книжки бажано мати у домашній бібліотеці? Це залежить від смаків, уподобань, освіти і можливостей їх власників.

5. Народ про книгу.

Хочеш пізнати світ – читай книжки.

Мудра книжка – безцінний скарб.

Книга – джерело знань.

Книга – найкращий порадник.

Книга вчить, як на світі жить.

Хто багато читає, той багато знає.

Гарна, мудра книга як вірний друг.

Книга – найкращий подарунок.

Золото добувають із землі, а знання - із книг.

Хочеш багато знати – читай книжки.

Хто багато читає, той горе забуває.

Книжка – найдивовижніший винахід людства.

З молоду даремно час не чай, а книжки читай.

Хто багато читає, той швидко на ноги стає.

Як хочеш багато знати, то треба книжки читати.

Не на користь книжку читати, коли вершки лише хапати.

6. Цікаво знати.

- Основною формою занять у середньовічних університетах, школах було читання книг: викладач читав книжку й пояснював незрозумілі місця. Чому ж студенти не читали цих книжок самі? Тому, що книжки тоді в ще не друкувалися, а переписувалися. Такі книжки були дорогі й малодоступні, будь-хто їх читати не міг. Ось звідси й походить вислів “читати лекції”. А книги тоді були не схожі на наші: вони писалися великими літерами, а тому були гігантського розм. Іру – до півметра і більше. Через вагу й розміри носити з собою таку книгу було майже неможливо. Коштували вони дорого, а щоб їх не вкрали, то часом доводилося прив’язувати їх до столу ланцюгами.

- Найдавнішою книгою України є Велесова книга – пам’ятка писемності ІХ століття. До найдавніших книг, творів написаних в Україні є “Слово о полку Ігоревім”, Пересопницьке Євангеліє, “Київські глаголичні листки” та інші. Першою друкованою книгою, яку написав українець, була книжка (1483) вченого ХV ст. Юрія Дрогобича.

- Якби зібрати всі терміни з усіх галузей наук, то це був би “контейнер” на мільйон або навіть більше слів.

- Найвидатніші книги писалися на пергаменті. Це оброблені телячі шкури. Їх старанно вишкрябували з обох боків, вибілювали у вапні, натягали на раму, сушили, а потім обрізали – і виходив гладенький, тонкий і дуже міцний “папір”. Пергамент був значно міцніший і не псувався так швидко, як папір. В Україні користувалися ним до ХVII століття.

- Перші книги, видані сучасною українською мовою були: “Енеїда” І.Котляревського (1798), “Українські народні думи” (1834), записані М.Максимовичем, “Кобзар” Тараса Шевченка (1840) .

- Творча спадщина видатного українського письменника, поета, публіциста, перекладача Івана Франка величезна – понад 130 томів (книг), проживши неповних 60 років. Надруковано поки що тільки 50 томів.

- Однією з найменших у світі книг вважається “Кобзар” Тараса Шевченка, створений українським мікро гравером Миколою Сядристим. Книжка має 12 сторінок, кожна з них 0,6 квадратних міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінчиком людського волоса. Книжка зшита павутинкою завтовшки 0,002 мм. Обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. Її прикрашає портрет Тараса Шевченка, а також зображена хата, в якій він народився. На малесеньких листках через мікроскоп можна прочитати 75 рядків невмирущих поезій поета.

- Швидкість читання 160річної киянки Ірини Іванченко – 163333 слова за хвилину з повним засвоєнням прочитаного. Це досягнення офіційно зареєстровано в січні 1990 року. Дівчина проходила спеціальну підготовку в Київському “Центрі розвитку мозку”. А неофіційний рекорд в швидкості читання – 416250 слів за хвилину – належить теж 16-річній киянці Євгенії Олексієнко (1989 р.). Тільки хвилину часу потрібно було дівчині щоб прочитати книжку середнього формату . Зміст прочитаного вона переказує годинами, не пропускаючи найменших дрібниць.

7. Поради учням.

Як працювати з підручником?

1. Прочитайте заголовок статті (параграфа) і подумайте над її змістом. В ньому закладена головна думка того, що вкладено в статтю.

2. Прочитайте запитання в кінці статті. З них ви довідаєтеся, на що слід звернути особливу увагу при читанні тексту і в якій послідовності готувати розповідь про прочитане.

3. Прочитайте весь текст параграфа.

4. Подумки розділіть текст на частини і перекажіть своїми словами кожну із них, а потім весь параграф. Якщо не можете це зробити, прочитайте ще раз важкі місця або весь текст. Перекажіть його.

5. Читаючи текст, знайдіть малюнки, схеми, згадані в ньому. Розгляньте їх, прочитайте написи до малюнків, схем.

6. Дайте відповіді на запитання і виконайте завдання, вміщені в кінці параграфа.

7. Випишіть із тексту важкі і незрозумілі вам назви. Запам’ятайте, як вони пишуться. Запитайте вчителя на уроці про значення (зміст) незрозумілих вам слів і виразів. Пам’ятайте! Слід уважно слухати вчителя на уроці, тоді легше буде вдома підготуватися до уроку.

Читаючи художню чи наукову книжку, робіть виписки слів, виразів, цитат, які вас найбільше вразили, схвилювали.

Бажаю Вам читати книги і збагачувати свої знання. І пам’ятайте, що книга – це порадник, який мовчить, але якого потрібно ще вміти прочитати